🏠Поради для батьків, які сумують за домом.
✔ Не звинувачуйте себе ні в чому. Під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.✔ Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них (техніка «Будильник»: я подумаю про це з 10.00 до 11.00, в інший час буду вільним/вільною від цих думок).✔ Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.✔ Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію (помийте посуд, пройдіться, зваріть кави тощо).✔ Намагайтеся, підтримувати спілкування з іншими людьми.✔ Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте – якщо ви затамували дихання або воно поверхневе – покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом, таким чином, щоб рука, яка лежить на животі, почала підніматися.✔ Дайте собі можливість прожити емоції – спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх – дозволяйте собі ці почуття.✔ Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.✔ Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор – підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить – накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням – за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.✔ Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади самоагресії; вживання алкоголю, думки на кшталт “Нічого не має більше сенсу”, “Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу” тощо. Формуйте нові ритуали та нові сенси (наприклад, долучайтеся до волонтерства, гуртуйтеся з однодумцями тощо).✔ Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте їх тільки з перевірених джерел.✔ Виконуйте фізичні вправи, гуляйте.✔ Якщо ви відчуваєте, вам важко впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.
🏠Поради для батьків, які сумують за домом.
✔ Не звинувачуйте себе ні в чому. Під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.
✔ Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них (техніка «Будильник»: я подумаю про це з 10.00 до 11.00, в інший час буду вільним/вільною від цих думок).
✔ Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.
✔ Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію (помийте посуд, пройдіться, зваріть кави тощо).
✔ Намагайтеся, підтримувати спілкування з іншими людьми.
✔ Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте – якщо ви затамували дихання або воно поверхневе – покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом, таким чином, щоб рука, яка лежить на животі, почала підніматися.
✔ Дайте собі можливість прожити емоції – спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх – дозволяйте собі ці почуття.
✔ Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.
✔ Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор – підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить – накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням – за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.
✔ Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади самоагресії; вживання алкоголю, думки на кшталт “Нічого не має більше сенсу”, “Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу” тощо. Формуйте нові ритуали та нові сенси (наприклад, долучайтеся до волонтерства, гуртуйтеся з однодумцями тощо).
✔ Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте їх тільки з перевірених джерел.
✔ Виконуйте фізичні вправи, гуляйте.
✔ Якщо ви відчуваєте, вам важко впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
За прожиті дні війни стадія «шоку» поступово проходить. Всі знають, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги.
Але основним завданням для батьків залишається турбота про емоційний та моральний стан дітей.
Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…
Декілька порад для батьків як дбати про емоційний та моральний стан дитини:
👉1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною. В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині.
👉2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
👉3. Діти потребують тактильності. Намагайтеся створити відчуття безпеки: обіймайте дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію. І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
👉4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції. Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально.
👉5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається. Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
👉6. Спостерігайте за грою дитини. Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
👉7. Частіше повторюйте дитині, що Ви поруч, що Ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня. Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
👉8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме - нагадайте про неї. Якщо загубить - дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
👉9. Можна створити символічні ритуали перед сном. Наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
👉10. Допомагайте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Використовуючи такі ігри та техніки:
- можна рвати або зминати папір;
- гра в «паперові» сніжки;
- можна «боксувати» м’яку подушку;
- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
Бережіть себе та свої близьких 🙏
Від Анни Рогульської
Як підтримати вашу дитину у разі
бомбардування
Поради:
🟡Намагайтеся залишатися якомога позитивнішим. Діти сприймають те, що відбувається, виходячи з вашої поведінки. Вам не потрібно завжди залишатися "сильним"; ви й так робите все, що можете. Займайтеся самодопомогою, самоспівчуттям та висловлюйте позитивні емоції.
🟡Обіймайте своїх дітей, якщо вони хочуть, і дозволяйте їм “притиснутися” до ваших колін.
🟡 Співайте разом дитячі пісні. Це створює відчуття безпеки.
🟡 Уникайте відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім'ї.
🟡 Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції вона не виявляла.
🟡 Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти своїм дітям.
🟡Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою дитиною.
🟡Не заохочуйте у своїх дітях почуття гніву або помсти. Це лише посилить тривожність вашої дитини.
🟡 Щодо підлітків, дотримуйтесь рівноваги між можливістю звернення до них як до дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою.
Способи зниження стресу:
🟢 Дихальні вправи:
1. Запах квітів: Скажіть дитині, щоб вона собі уявила, що вона нюхає квітку, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.
2. Маленький зайчик: Як зайчик у саду, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
3. М'яч для зниження стресу: Зробіть свій власний м'яч для зниження стресу, наповнивши тканину, пластикові пакети або повітряні кулі сухим просом або рисом). Стисніть м'яч, коли відчуєте стрес, щоб зняти м'язову напругу.
🟣 Вправи на позитивну уяву:
1. Намагайтеся разом уявити безпечний простір, який би він не був. Нехай ваша дитина скаже, що вона бачить і відчуває у цьому місці.
2. Нагадайте дитині про позитивний минулий досвід, сім'ю та друзів.
За можливістю:
✔️Намагайтеся задовольнити основні потреби (їжа, воду, одяг, підгузки, туалет).
✔️Спробуйте встановити порядок дня. Щоденний розпорядок забезпечує стабільність та впевненість у тому, що хоча б щось постійне і під контролем.
✔️Уникайте показувати дітям графічні або звукові подробиці: у реальному житті, по телевізору, по радіо або по телефону.
✔️Намагайтеся не налаштовувати дитину на певні почуття. Деякі можуть бути дуже стриманими і тихими під час нападів, інші можуть гніватися. Визнавайте та приймайте їх почуття.
🟠 Рекомендації щодо тілесної безпеки:
• Покажіть дитині, як потрібно вкриватися, якщо поруч відбувається вибух: ляжте на живіт, закрийте вуха і злегка відкрийте рот.
• Якщо бомбосховища немає, краще знаходитись біля сходів будівлі та триматися подалі від вікон.
• Нагадайте дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або руїни після вибуху, щоб уникнути контакту з вибухівкою.
• Потренуйтеся разом з дитиною: Що робити, коли відбувається активне бомбардування? Що робити після? Якщо є бомбосховища, тренуйтеся як добігти до бомбосховища. Створивши звичну реакцію у разі бомбардування, можна значно зменшити стрес і дати вашій дитині деяке відчуття контролю.
• Заведіть сумку на випадок, якщо потрібно терміново бігти з основними речами, які ви можете взяти з собою, коли будете рухатися в бомбосховище або підвал. Покладіть у сумку кілька невеликих іграшок, а також їжу, воду, підгузки, запасний одяг, телефон, документи, тощо.
🟡Намагайтеся залишатися якомога позитивнішим. Діти сприймають те, що відбувається, виходячи з вашої поведінки. Вам не потрібно завжди залишатися "сильним"; ви й так робите все, що можете. Займайтеся самодопомогою, самоспівчуттям та висловлюйте позитивні емоції.
🟡Обіймайте своїх дітей, якщо вони хочуть, і дозволяйте їм “притиснутися” до ваших колін.
🟡 Співайте разом дитячі пісні. Це створює відчуття безпеки.
🟡 Уникайте відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім'ї.
🟡 Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції вона не виявляла.
🟡 Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти своїм дітям.
🟡Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою дитиною.
🟡Не заохочуйте у своїх дітях почуття гніву або помсти. Це лише посилить тривожність вашої дитини.
🟡 Щодо підлітків, дотримуйтесь рівноваги між можливістю звернення до них як до дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою.
Способи зниження стресу:
🟢 Дихальні вправи:
1. Запах квітів: Скажіть дитині, щоб вона собі уявила, що вона нюхає квітку, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.
2. Маленький зайчик: Як зайчик у саду, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
3. М'яч для зниження стресу: Зробіть свій власний м'яч для зниження стресу, наповнивши тканину, пластикові пакети або повітряні кулі сухим просом або рисом). Стисніть м'яч, коли відчуєте стрес, щоб зняти м'язову напругу.
🟣 Вправи на позитивну уяву:
1. Намагайтеся разом уявити безпечний простір, який би він не був. Нехай ваша дитина скаже, що вона бачить і відчуває у цьому місці.
2. Нагадайте дитині про позитивний минулий досвід, сім'ю та друзів.
За можливістю:
✔️Намагайтеся задовольнити основні потреби (їжа, воду, одяг, підгузки, туалет).
✔️Спробуйте встановити порядок дня. Щоденний розпорядок забезпечує стабільність та впевненість у тому, що хоча б щось постійне і під контролем.
✔️Уникайте показувати дітям графічні або звукові подробиці: у реальному житті, по телевізору, по радіо або по телефону.
✔️Намагайтеся не налаштовувати дитину на певні почуття. Деякі можуть бути дуже стриманими і тихими під час нападів, інші можуть гніватися. Визнавайте та приймайте їх почуття.
🟠 Рекомендації щодо тілесної безпеки:
• Покажіть дитині, як потрібно вкриватися, якщо поруч відбувається вибух: ляжте на живіт, закрийте вуха і злегка відкрийте рот.
• Якщо бомбосховища немає, краще знаходитись біля сходів будівлі та триматися подалі від вікон.
• Нагадайте дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або руїни після вибуху, щоб уникнути контакту з вибухівкою.
• Потренуйтеся разом з дитиною: Що робити, коли відбувається активне бомбардування? Що робити після? Якщо є бомбосховища, тренуйтеся як добігти до бомбосховища. Створивши звичну реакцію у разі бомбардування, можна значно зменшити стрес і дати вашій дитині деяке відчуття контролю.
• Заведіть сумку на випадок, якщо потрібно терміново бігти з основними речами, які ви можете взяти з собою, коли будете рухатися в бомбосховище або підвал. Покладіть у сумку кілька невеликих іграшок, а також їжу, воду, підгузки, запасний одяг, телефон, документи, тощо.
Психологи татохабів розробили рекомендації для татів, які через війну розлучені з родиною.Тут у зручному форматі зібрані основні поради, які допоможуть підтримувати зв’язок із дітьми, адже вони цього потребують зараз як ніколи.
Поради від Світлани Ройз
"Як заспокоїти дітей під час війни?"
🔸Обняти та взяти за руку.
🔸Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.
🔸Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.
🔸Запитати дитину, яку іграшку вона хоче взяти з собою.
🔸Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації
🔸Пояснити, що вам також страшно. Та запевнити, що ми все владнаємо.
Як заспокоїти дитину
Розповідає дитячий психолог Ольга Шакотько, яка з 2014-го року є кризовим волонтером і працює з дітьми-переселенцями.
🟡Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас.
🟡Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі.
🟡Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися». Робимо кілька вдихів носом, надуваючи живіт на рахунок один-два, і кілька видихів, здуваючи живіт, на рахунок один-два-три-чотири-п'ять.
🟡Коли заспокоїлися, спокійно говорите з дитиною тими словами, до яких вона звикла в звичайному житті.
🟡Не можна кричати на дитину, коли вона сама кричить, це не допоможе.
🟡Найчастіше дитина в паніці через те, що не розуміє, що відбувається і чому мама забрала її із затишної квартири й привела в підвал. Треба пояснити, що наразі батьки роблять найважливіше: піклуються про її безпеку.
🟡Хвалити: як гарно тримається, швидко збирається.
🟡Переключати увагу на тих, хто потребує підтримки: бабуся, мододша сестричка.
🟡Окреслити зону відповідальності: дитина сама контролює, які іграшки треба взяти, знову спускаючись в підвал.
«Як розмовляти з дітьми та підлітками про сексуальне та репродуктивне здоров’я?»
⠀
👨👩👧👦Для того, аби підлітки могли без страху та сорому розмовляти на тему сексу зі своїми батьками, ще в дитинстві діти мають отримати базову інформації про:
⠀
👨👩👧👦Для того, аби підлітки могли без страху та сорому розмовляти на тему сексу зі своїми батьками, ще в дитинстві діти мають отримати базову інформації про:
• чоловічі та жіночі статеві органи;
• як відбувається процес зачаття, те саме «Звідки беруться діти?»;
• зрозуміти, що ці теми не є табуйованими, вони цілком нормальні та про це варто розмовляти.
Батьки самі мають цілком серйозно ставитись до теми сексу та репродуктивного здоров’я, не ніяковіти, коли обговорюють щось з дитиною. Адже, якщо навіть ви доклали зусиль та змогли назвати статеві органи, але водночас червонієте та не можете сформувати свою думку, в дитини буде неоднозначне враження від такої бесіди. 🎨📔Інформувати дитину допідліткового віку на такі теми можна за допомогою книжок, музеїв та арт-методів. ⚠️Коли дитина переходить у вік тінейджера, її увагу необхідно сконцентрувати саме на безпеці та розуміння цього процесу. Тож, розмови точно не уникнути. Важливо розуміти, що це не одна бесіда, це постійний процес. Звісно, якусь базову інформацію тінейджер/ка зможе отримати й в школі, проте це не знімає відповідальність із батьків. Коли дитина переходить в підлітковий вік варто обговорити, що є сексуальним та репродуктивним здоров’ям; які ризики можуть бути пов’язані із проблемами сексуального та репродуктивного здоров’я та як почувати себе безпечно. Дуже важливо, щоб підлітки знали про методи контрацепції; про те, як ними користуватися та, де їх можна отримати. Окрім того, тінейджери/ки мають бути поінформованими про захворювання, що передаються статевим шляхом та ВІЛ. Розмова не повинна відбуватися у формі залякування, необхідно бути дуже обережними і уважними у виразах. 👉Величезне значення буде мати бесіда про психологічну готовність підлітка вступати в статеві стосунки, адже це також дуже важливий метод запобігання небажаній вагітності та зараження ВІЛ /хворобами, що передаються статевим шляхом. Окрім того, якщо тінейджер/ка починає вести статеве життя зарано - це може призвести до певної психологічної травми. 🚑Підлітки мають знати про необхідність звернення до лікаря, за наявністю інтимних стосунків, та загалом важливість консультації із медичним працівником на тему сексу. У цьому випадку тінейджери завжди можуть звернутися до мережі Клінік дружніх до молоді анонімно, конфіденційно та безкоштовно. 📍Окрім того, батьки мають інформувати про вік статевої згоди в Україні. Сподіваємось, що ви можете вільно та щиро говорити на будь-які теми із вашими дітьми!❤️
Батьки самі мають цілком серйозно ставитись до теми сексу та репродуктивного здоров’я, не ніяковіти, коли обговорюють щось з дитиною. Адже, якщо навіть ви доклали зусиль та змогли назвати статеві органи, але водночас червонієте та не можете сформувати свою думку, в дитини буде неоднозначне враження від такої бесіди.
🎨📔Інформувати дитину допідліткового віку на такі теми можна за допомогою книжок, музеїв та арт-методів.
⚠️Коли дитина переходить у вік тінейджера, її увагу необхідно сконцентрувати саме на безпеці та розуміння цього процесу. Тож, розмови точно не уникнути.
Важливо розуміти, що це не одна бесіда, це постійний процес. Звісно, якусь базову інформацію тінейджер/ка зможе отримати й в школі, проте це не знімає відповідальність із батьків. Коли дитина переходить в підлітковий вік варто обговорити, що є сексуальним та репродуктивним здоров’ям; які ризики можуть бути пов’язані із проблемами сексуального та репродуктивного здоров’я та як почувати себе безпечно.
Дуже важливо, щоб підлітки знали про методи контрацепції; про те, як ними користуватися та, де їх можна отримати. Окрім того, тінейджери/ки мають бути поінформованими про захворювання, що передаються статевим шляхом та ВІЛ. Розмова не повинна відбуватися у формі залякування, необхідно бути дуже обережними і уважними у виразах.
👉Величезне значення буде мати бесіда про психологічну готовність підлітка вступати в статеві стосунки, адже це також дуже важливий метод запобігання небажаній вагітності та зараження ВІЛ /хворобами, що передаються статевим шляхом. Окрім того, якщо тінейджер/ка починає вести статеве життя зарано - це може призвести до певної психологічної травми.
🚑Підлітки мають знати про необхідність звернення до лікаря, за наявністю інтимних стосунків, та загалом важливість консультації із медичним працівником на тему сексу. У цьому випадку тінейджери завжди можуть звернутися до мережі Клінік дружніх до молоді анонімно, конфіденційно та безкоштовно.
📍Окрім того, батьки мають інформувати про вік статевої згоди в Україні.
Сподіваємось, що ви можете вільно та щиро говорити на будь-які теми із вашими дітьми!❤️
Освітній серіал для батьків "Безпека дітей в інтернеті"
Роль сім'ї у розвитку та формуванні здоров'я дитини Турбота про розвиток та здоров'я дитини починається в сім'ї з прийняття нею здорового способу життя.
Здоровий спосіб життя - це
- Сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми;
- відповідальне ставлення батьків до здоров'я дитини та власного;
- сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини;
- правильно організоване харчування;
- дотримання режиму дня;
- достатня трудова активність, заохочення дітей до займання спортом;
- утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення;
- проведення активного дозвілля разом з родино.
Освітній серіал для батьків
"Безпека дітей в інтернеті"
Важливо бути доброзичливою та вічливою людиною, і вчити бути такими своїх дітей.
Служба в справах дітей
| вул. Харківська, 35
| 701-915 701-917 |
Сумський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді | вул. Харківська, 42 | 700-704 |
| ||
«Телефон довіри» обласного наркологічного диспансеру
| 78-00-00 та (050) 9144024
| |
Сумський обласний кризовий центр (8.00-17.00)
| 60-18-58
| |
Сумський міський кризовий центр
| 62-18-34
| |
Клініка, дружня до молоді | 32-72-00 | |
Міський консульт пункт | 65-88-89 | |
📚 Література для батьків ⠀
1. Людмила Петрановська. «Таємна опора»
Одна з кращих книг про відносини батьків та дітей. Авторка пояснює, чому не розвиваючі методики, а відносини з батьками дають дітям найкращий старт у житті. Вона розповідає, як формувати прихильність, як її не порушити і виростити впевнену у собі дитину. Книга вдало структурована: кожна глава відповідає певному віку дітей - щоб нічого не проґавити. Тому до тексту можна повертатися в різні періоди життя дитини. Після прочитання годі уникнути розуміння, як виглядає ниточка прихильності і, головне, як перетворити цю ниточку в канат.
2. Анастасія Ізюмська, Анна Куусмаа. «Мама на нулі. Путівник по батьківському вигоранню».
Тут зібрані 15 чесних оповідань жінок, які перебували на межі своїх можливостей, справляючись з нелегким материнством. До цих історій подані розгорнуті коментарі психологів про емоційне вигорання, післяпологову депресію і психологічну готовність до батьківства. Там же є різні поради і практики самодопомоги. Головне у цій книзі - монологи матерів, які показують читачкам - у подібних ситуаціях вони не самотні.
3. Ганна Бикова. «Самостійний дитина, або як стати ледачою мамою».
«Ледача мама» у цьому випадку - яскраве вираження, яке зовсім не означає, що жінка постійно лежить на ліжку і не звертає уваги на дитину. Авторка книги - мати, яка хоче створити умови для розвитку дитячої самостійності. В книзі вона пише, як привчити малечу до горщика, вкладати його чи її спати, навчити прибирати свої іграшки. Не все у «Ледачій мамі» беззаперечно, але ж і в батьківстві не на всі питання існують однозначні відповіді. Читати слід, як мінімум, щоб обміркувати, як треба себе поводити, щоб дитина вчилася приймати власні рішення.
4. Джон Готтман, Джулі Шварц-Готтман. «Випробування дитиною»
Погіршення відносин між подружжям після народження дитини - частий випадок: перебуваючи у стресі, дуже складно контролювати свої вчинки і слова. Напруга накопичується, і, ще недавно, рідні люди провалюються в дірку нерозуміння. У «Випробуванні дитиною» психологи, засновники і керівники центру дослідження сімейних відносин в Сіетлі дають покрокові інструкції, які можуть відновити допологовий контакт між матір'ю і батьком.
5. Катерина Мурашова. «Ваша незрозуміла дитина».
Журналісти знають: якщо в статті або інтерв'ю буде багато маленьких історій, прикладів, то читачі та читачки з цікавістю ознайомляться з таким матеріалом. «Ваша незрозуміла дитина», хоч і не є журналістським текстом, але це правило підтверджує: авторка наповнила цю книгу такою кількістю оповідань про сім'ї з дітьми, що читати стає неймовірно захоплююче. Вона розглядає випадок з конкретною дитиною і на його прикладі говорить про проблеми (страхи, агресію, гіперактивність) і способи їх вирішення. Книга прояснює, звідки ростуть ноги тієї чи іншої проблеми і коли необхідно звертатися до фахівців та фахівчинь.
Немає коментарів:
Дописати коментар